Дмитро Кремінь (1953–2019) народився на Закарпатті, у селі Суха, в багатодітній родині. Після закінчення Ужгородського університету його життєва дорога привела на Миколаївщину. Саме Миколаїв став для письменника другою батьківщиною, містом, з яким були пов’язані його творчість, педагогічна та громадська діяльність.

 

Він учителював у Казанці, викладав у Миколаївському педагогічному інституті, працював журналістом, очолював Миколаївську обласну організацію Національної спілки письменників України, був одним із тих, хто активно розвивав українське культурне життя Миколаївщини.

 

Дмитро Кремінь — автор 27 поетичних збірок, численних перекладів, есеїв та близько 500 пісень. Його твори перекладені багатьма мовами. У своїй поезії він поєднав Закарпаття і степове Причорномор’я, історичну пам’ять України та сучасність.

 

У Літературному сквері Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького встановлено пам’ятний знак Дмитру Креміню — як нагадування про людину, чия творчість стала важливою частиною культурної історії нашого міста.