Одночасно це й локації, комфортний простір де постійні відвідувачі, читачі бібліотеки мають змогу вільно спілкуватися українською мовою не боячись помилятися, розмірковувати й мріяти по-українськи.
«Ми створили доволі велику кількість розмовних клубів. Сьогодні в нашій мережі їх функціонує 23. З цих 23 груп вісім працюють саме на базі Центральної бібліотеки. Вік наших користувачів, які приходять, аби опанувати краще українську, спілкуватися вільно українською, коливається від 38 до 77 років. І ми дуже раді, що зростає кількість людей, які хочуть це робити»,- говорить директорка Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького Інга Хоржевська.
Хоча курси з вивчення української мови в Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького почали функціонувати іще задовго до 24 лютого 2022 року. На волонтерських засадах з відвідувачами працювала Світлана Божко. Приєднувався до неї й бібліотекар Дмитро Семчишин. Заняття проводились на безоплатній основі. Але такої шаленої популярності, необхідності говорити українською тоді не відчувалося.
Докорінно ситуація змінилась з початком повномасштабного вторгнення окупантів. Влітку 2022-го бібліотека долучилась й стала частиною всеукраїнського проєкту «Єдині».
Наприкінці 2023 року команда руху подякувала амбасадорам мови. Форум з нагоди Дня української мови та писемності відбувся у Києві 27 жовтня 2023. Його організатори відзначили подяками українців, які стали амбасадорами української. Серед нагороджених була й директорка Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького, заслужена журналістка України Інга Хоржевська.
Серед модераторок розмовних клубів вчителька із 30 річним стажем Лариса Сиченко, яка співпрацює на волонтерських засадах із Центральною міською бібліотекою ім. М.Л. Кропивницького протягом тривалого часу
До цього практики роботи з дорослими вона не мала. Проте на пропозицію колективу бібліотеки охоче погодилась.
«А тут люди дорослі. Ідуть за власним бажанням. І розмовний клуб – це не про правила, це не про правопис. Розмовний клуб – це для того, щоб розвинути вміння говорити. Бо люди дорослі. Вони бажають говорити правильно. Але відчувають, що не вистачає якоїсь бази трішечки. Тому розмовний клуб – це спроба навчитися говорити»,- підкреслює Лариса Сиченко.
Під час роботи зі слухачами Лариса Сиченко пропонує їм якомога більше читати вголос. Також в ході занять учасники переглядають українські
стрічки, обговорюють їх. Багато читають сучасних авторів. Не вибудовує вона й певну програму занять. Теми спливають спонтанно. За тією, чи іншою потребою слухачів. Групи комплектуються до 10 осіб, що дає можливість вільно спілкуватися та засвоювати матеріал.
«Тут ніхто нікого не засуджує за помилки. Ніхто не над ким не сміється. Люди вчаться на своїх помилках. Люди допомагають один одному. Це спільнота вмотивованих людей»,- зазначає модераторка розмовного клубу.
Втім напрям, інтонація, бажання спілкуватися українською мовою починається з родини. Вчитель, звичайно допоможе й направить. Але першим однозначно не стане, не буде найважливішою людиною у цьому процесі. З власною дитиною, членами родини варто говорити рідною мовою, читати українські книжки, дивитися українське кіно, відвідувати театр. Адже мова сьогодні на часі, як ніколи.
