Полішкаров (Полішкар) Олекса Федорович (25.03.1931, м. Миколаїв – 30.12.2006, Санкт-Петербург, РФ) – український та російський поет в українсь­кій діаспорі РФ. Змушений був у 1964 році покинути Україну й поїхати до Ленінграда, де увійшов до групи української інтелігенції, яка ініціювала відродження Товариства української культури, котре було зареєстроване в 1988 році, став активним учасником та організатором його заходів: встановлення пам’ятного знака на місці першого поховання Т. Г. Шевченка на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі 10 березня 1989 року, пам’ятника Тарасу Шевченку в Санкт-Петербурзі в 2000 році, походу-реквієму за маршрутом перевезення тіла Тараса Шевченка із Санкт-Петербурга до Канева. Світ побачили більше десятка поетичних збірок Олекси Полішкарова. Друкував вірші здебільшого російською мовою, але в них переважали українські мотиви. Писав і рідною мовою, хоч друкували нечасто. Книга «Дикий сад» (1996, Санкт-Петербург) вмістила вірші українською та російською мовами. Передостання – книга поезій «Признання» – вийшла у Києві рідною мовою з передмовою В. Бойченка. У збірках Полішкарова, як російською, так і українською мовами, присутня Україна, яку він, живучи в Росії, постійно пропагував поетичним словом.

Олекса Полішкаров : пам’ятка читачу / Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва. - Миколаїв, 2024. - (Літературна карта Миколаївщини).