13 грудня – 165 років від дня народження М. К. Садовського (М. К. Тобілевича) (1856-1933), українського актора, режисера, письменника, одного із засновників національного професійного театру, уродженця с. Кам'яно-Костувате Братського району.
Садовський (Тобілевич) Микола Карпович народився 13 грудня 1856 (за іншими джерелами 6 (18) липня ) в с. Кам’яно-Костувате, тепер Братського району Миколаївської області. Брат І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського та М. Садовської-Барілотті. Навчався в повітовій школі в Бобринці, в Херсонській гімназії (1868–1869), в Єлисаветградському реальному училищі (1869–1877). Пішов добровольцем на російсько-турецьку війну (1877–1878), в рукопашному бою на Шипці врятував прапор полку і був відзначений Георгіївським хрестом.
1881 р. вступив до професіональної театральної трупи Г. Ашкаренка. З 1882 р. – у трупі М. Кропивницького (з неї почався театр корифеїв), з 1883 – у трупі М. Старицького. З 1885 по 1898 рр. очолював разом з М. Заньковецькою власну трупу. Потім працював у різних товариствах артистів і трупах. Ці трупи грали у багатьох містах України, Росії (у т.ч. в Петербурзі й Москві), у Варшаві, Кишиневі, Тбілісі, Кутаїсі, Баку. Це були кращі колективи корифеїв українського театру. У 1905–1906 рр. Садовський – директор і режисер українського театру товариства «Руська бесіда» у Львові. 1907 р. у Києві за власною ініціативою Садовський відкрив перший український стаціонарний театр, перекресливши таким чином імперську заборону. Основою репертуару стала українська класика, Шевченківські твори та твори нових драматургів. Уперше, всупереч заборон, ставилися спектаклі за перекладами російських та європейських драматургів (перекладав і Садовський), а також опери, у т. ч. «Катерина» М. Аркаса (1907–1917) й «Пан сотник» Г. Козаченка (1911–1914) за Т. Шевченком.
З 1921 по 1923 р. очолював перший український професіональний театр на Закарпатті – театр товариства «Просвіта» в Ужгороді. 1926 р. повернувся в Україну. Гастролював Україною з П. Саксаганським, з ним поставив оперу М. Аркаса «Катерина» у Київському оперному театрі.
Дитинство та театральна діяльність М. Садовського були пов’язані з Миколаївщиною. Ще в дитячі роки в с. Кам’яно-Костуватому малий Садовський сприйняв душею красу рідної природи та рідного слова, коли мати співала йому народних пісень, які перелилися в лірику «Кобзаря». Гастролював у Миколаєві у вересні 1883 р. у виставах першої трупи М. Старицького, у складі трупи М. Кропивницького в червні 1885 р., вересні-жовтні 1886 р. З власною трупою М. Садовський, як актор і режисер, прибуває до Миколаєва на тривалі гастролі в грудні 1889 р. та в січні-лютому 1890 р., а потім у жовтні 1894 р. У травні-червні 1898 р. він прибуває у складі з’єднаного товариства Саксаганського і Садовського. Та найбільший тріумф у Миколаєві випав театрові корифеїв, як його назвали пізніше, у вересні-жовтні 1900 р. та знов таки у вересні-жовтні 1902 р. Тоді наші земляки побачили на своїй сцені відразу все славнозвісне сузір’я геніальних акторів у складі об’єднаної трупи, яка так і звалась: «Українська трупа Кропивницького під орудою Саксаганського і Садовського за участю Заньковецької». Це був час найвищого злету всього українського театру на межі XIX-XX ст., то було потрясіння душ.
Докладніше про Садовського (Тобілевича) Миколу Карповича дивись тут