Діяльність бібліотеки в 2-ій пол. XX ст. З історії Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького

До 120-річчя з дня заснування Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького. 

Під час Другої світової війни, в період окупації міста в 1941-1944 рр. фашистськими загарбниками, працівники бібліотеки зуміли зберегти її фонд. Бібліотека почала обслуговувати жителів 29 березня 1944 р., відразу після звільнення міста.

У післявоєнний період бібліотека в числі інших закладів брала участь в ідеологічному забезпеченні політичних і господарських кампаній, що проходили в країні. Вона тісно співпрацювала з парткомами великих підприємств, що знаходились в районі (завод ім. 61 Комунара, «Мельмаш», «Дормашина», ін.). Основні форми масових заходів – читацькі конференції, вечори запитань і відповідей, усні журнали, вечори науково-популярної книги, голосні читання, лекції, огляди. Значна частина масової роботи проводилась поза її стінами: на підприємствах, в гуртожитках, парках культури й відпочинку, виборчих дільницях тощо.

За повоєнний період бібліотека значно поповнила свої фонди і вже в 70-ті роки стала однією з найбільших бібліотек Миколаєва. Це дозволило їй в 1978 р. стати Центральною бібліотекою Централізованої бібліотечної системи для дорослих (надалі ЦБС), яка об'єднала 22 бібліотеки міста. Архівна довідка Державного архіву Миколаївської області від 23 червня 1998 р. №3-3/249 свідчить, що «…согласно решению № 849 исполкома Николаевского городского Совета Депутатов трудящихся от 3 октября 1978 года «О создании централизованной системы государственных массовых библиотек для взрослых г. Николаева» в структуру централизованной системы государственных массовых библиотек для взрослых г. Николаева были включены Центральная городская библиотека для взрослых, расположенная по ул. Плехановской, 139 и 21 филиал».

Бібліотека набуває статусу адміністративного й методичного центру. Першим директором ЦБС була Любов Василівна Дудєва, яка очолювала бібліотеку з 1963 по 1982 рр. Це період проведення бібліотекою великих масових заходів в аудиторіях від 400 до 600 чоловік. В ці роки зростає імідж бібліотеки, поповнюються фонди, створюються нові відділи.

З 1980 р. Центральна бібліотека змушена була згорнути активну діяльність в зв'язку з переводом її у непристосоване приміщення за адресою пр. Леніна, 148-а (пр. Центральний, 148-а), в якому вона проіснувала до 1991 р. З березня 1983 по вересень 1984 рр. директором була Валентина Іванівна Бриль, яка продовжила справу попередників. У вересні 1984 р. бібліотеку очолила Лариса Павлівна Захарова – здібний організатор, під керівництвом якої удосконалюється робота бібліотеки як методичного центру та адміністративного центру.

На початку 90-х років Центральна бібліотека підійшла до якісно нового етапу свого існування – трансформації в бібліотечно-інформаційний і культурно-просвітницький центр.

У вересні 1988 р. бібліотеку очолила Людмила Степанівна Северин. Саме за її активної участі було завершено будівництво нового приміщення бібліотеки, розпочато комп'ютеризацію бібліотечних процесів, створено імідж бібліотеки як сучасної установи культури.

В 1990 р. за ініціативи відповідального секретаря Миколаївської організації Спілки письменників України та голови Миколаївської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» В.П. Бойченка постановою Ради Міністрів Української РСР від 23 січня 1990 р. № 13 бібліотеці було присвоєно ім’я основоположника українського професійного реалістичного театру, драматурга, композитора Марка Лукича Кропивницького.

В 1991 р. в житті бібліотеки і взагалі в культурному житті міста відбулась знаменна подія – бібліотека отримала нове, спеціально побудоване приміщення, що відкрило нові можливості для її розвитку. Для читачів відрадним фактом стало те, що бібліотека залишилася в своєму районі розташування – біля парку ім. Г. І. Петровського (нині – міський парк культури і відпочинку «Народний сад»). Будівлю стилізовано під корабель, щоглами якого служать пілони, прикрашені художньою композицією, виготовленою миколаївським художником, членом Національної спілки художників України В. Г. Пахомовим. З 5-метрової висоти приваблива скульптура у вигляді розкритої книги з древом знань, птахом мудрості совою і знаком інтернету символізує відкритий, вільний доступ до інформації, підкреслюючи тим самим, що загальнодоступність бібліотеки була, є і буде головним пріоритетом в її роботі. У приміщенні бібліотеки світло, затишно і комфортно. Зали обслуговування, розташовані окремо від службової зони, кінолекційний зал, літературно-музична вітальня, рекреаційні зони виглядають привабливо, в тому числі за рахунок оригінального дизайну інтер'єрів, розробленого і оформленого місцевими майстрами під керівництвом членів Національної Спілки художників України А. О. Здиховського і С. Н. Кручиніна. Художній розпис стін, кольорові вітражі шибок, дерев'яні декоративні перегородки залів в народному стилі підкреслюють силу духовних начал культури, беруть витоки в людській мудрості, історії краю і переходять в книгу. Рекреаційні зони бібліотеки прикрашають виставки фотографій і художніх картин миколаївських авторів.

 

   

© 2020 ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького Всі права захищені
Розробник web-studio NaturalArt
Угору