Відділення Миколаївської громадської бібліотеки, з якого починається історія Центральної міської бібліотеки

ім. М.Л. Кропивницького, на момент відкриття в серпні 1900 р. налічувало 1000 томів книг і журналів з фонду Громадської бібліотеки.

Воно існувало за рахунок плати за користування, добровільних пожертвувань, коштів від проведених концертів і вистав. У перші роки існування у відділенні налічувалося від 29 до 32 передплатників та від 600 до 1000 відвідувань в рік. Його неодноразово пропонували закрити за слабкий розвиток і нестачу коштів на утримання.

Ситуацію ускладнював той факт, що місце розташування було небагатолюдним. У зв'язку з цим у 1904 р. дирекцією Миколаївської громадської бібліотеки було прийнято важливе рішення щодо передислокації бібліотеки в «місцевість, найближчу до заводів».

Дирекція орендувала приміщення в будинку Шардта біля колишнього Військового ринку. На початку ХХ ст. площу Військового ринку було передано Миколаївському комітету тверезості, і на ній було розміщено Сад товариства тверезості № 1. В подальшому, в радянські часи, цей сад отримав назву парку ім. Петровського (нині міський парк культури і відпочинку  «Народний сад»).

Сад товариства тверезості № 1

Для залучення читачів фонд поповнили новими книгами, в районі розповсюдили оголошення. Для більшої доступності у відділенні було змінено режим роботи (з 8 ранку до 8 вечора в будні й вихідні дні), знижено плату з 30 до 20 коп. за книгу, пізніше до 10 копійок, для дітей до 5-ти копійок. У березні 1905 р. при відділенні відкрилася безкоштовна читальня.

Основною категорією читачів були учні (від 30% до 56% від загальної кількості відвідувачів). Серед інших соціальних груп переважали робітники, ремісники, особи вільних професій, які перебували на приватній і суспільній службі. Незначну кількість складали вчителі та духовенство.

Як зазначалося в звіті бібліотеки за 1906 р., «відділення ... виправдовує своє існування як істинний розсадник культури в найменш культурній частині м. Миколаєва».

Ревізія відділення 1909 р. засвідчила необхідність реорганізації книжкового фонду, видання рекомендаційного друкованого каталогу бібліотеки. Після ретельного перегляду каталогу була відібрана бульварна і інша непотрібна література. Реорганізація дала позитивні результати. Вже за перші 10 років роботи кількість читачів зросла більш ніж у 10 разів. Особливо активно відвідувалася читальня: 53 відвідування на день, понад 18 тис. на рік.

У 1910 р. бібліотека перемістилася в більш пристосоване приміщення в будинку Ведренка на перехресті вулиць Одеської та 5-ї Слобідської. Будинок Ведренка також знаходиться в районі парку «Народний сад». Він зберігся до наших днів, нині це вул. Потьомкінська, 213.

 

Будинок Ведренка

У новому приміщенні було 2 кімнати, тому дирекція вирішила влаштувати окрему читальню для дітей. З початком навчального року помітно зростає кількість передплатників-дітей і підвищується попит на дитячі книги. Гектографічним способом видано 15 примірників каталогу.

Кількість читачів і відвідувань бібліотеки зростає з кожним роком і приміщення, яке орендувало відділення, перестає задовольняти його потреби.

Самим раціональним варіантом стало б власне приміщення відділення. «А то, что она необходима жителям Слободки, показывает непрерывный и постоянный рост подписчиков. Если в 1904 г. подписчиков было 37 чел., в І907 г. – 215 чел., то в 1912 г. – 547 чел.» – зазначено в Звіті Миколаївської громадської бібліотеки за 1912 р. Втіленню планів бібліотеки завадила Перша світова війна. Довелося скоротити витратні статті. Незважаючи на труднощі воєнного часу, в бібліотеці спостерігався наплив читачів. Кількість відвідувань в середньому становила від 100 на день в 1915 р. і до 252 в 1917 р. На допомогу бібліотекарю була запрошена помічниця. Вдалося надрукувати каталог відділення, а також підвищити заробітну плату службовцям.

У 1916 р. в бібліотеку прийшла працювати Марія Федорівна Карклінг, спочатку бібліотекарем, надалі завідуючою відділенням. М.Ф. Карклінг працювала в бібліотеці до 1962 р. Ім'я цієї дивовижної жінки, яка віддала бібліотеці майже півстоліття свого життя, увійшло в історію культури міста.

Йшли року, відбувалися революції, війни.  Бібліотека працювала. На жаль, діяльність бібліотеки після революції і до повоєнних років маловідома за відсутністю архівних матеріалів.

У березні 1922 р. відділення було включено в бібліотечну мережу міста і почало самостійне існування як Районна бібліотека №1 м. Миколаєва. Основний напрямок її діяльності полягав в пропаганді рішень Комуністичної партії, що було притаманне в той час всім установам культури країни.

З 1923 р. понад 50 років бібліотека розташовувалась в приміщенні за адресою: вул. Одеська, 27 (нині вул. Потьомкінська, 131-а , в інші роки – вул. Комсомольська, 23, вул. Плеханівська, 139). До 1917 р. в цьому будинку жив священник Свято-Нікольської церкви при Миколаївському технічному залізничному училищі. В 1930 р. фонд бібліотеки налічував 17 тис. примірників, книги українською мовою складали 35% від загальної кількості фонду і 50% нових надходжень.

© 2020 ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького Всі права захищені
Розробник web-studio NaturalArt
Угору